2026 рік став для сталого розвитку “Буковеля” роком переходу від окремих екологічних ініціатив до системної роботи. Курорт вдруге поспіль пройшов міжнародну сертифікацію Green Key, отримав "Блакитний прапор" для Озера Молодості, презентував перший в історії українського туризму звіт зі сталого розвитку та зробив нові кроки у сфері безбар’єрності, інклюзивності, сортування відходів і енергоефективності.
Про те, що вдалося зробити за дев’ять місяців, що залишається проблемним, чому сталий розвиток неможливий без змін усередині компанії та яким має стати "Буковель" у найближчі роки, ми поговорили з Богданом Красавцевим, керівником Офісу сталого розвитку "Буковеля".
— Богдане, якщо озирнутися на перші дев’ять місяців 2026 року, яким для вас був цей період?
— Я б назвав його роком систематизації. У 2025 році ми багато чого започаткували: сформували сам Офіс сталого розвитку, підготували стратегію сталого розвитку “Буковеля” на 2025-2030 роки, почали вибудовувати систему сортування відходів, працювати з міжнародною програмою сертифікації закладів гостинності Green Key, готувати перший нефінансовий звіт.
А 2026-й показав, чи можемо ми перетворити ці ідеї на постійні процеси. І я вважаю, що за дев’ять місяців нам це значною мірою вдалося. Ми не просто говоримо про сталий розвиток – ми вже маємо конкретні результати, документи, сертифікації, інфраструктурні рішення та нові стандарти роботи.
— Одним із найбільш помітних досягнень став “Блакитний прапор” для Озера Молодості. Чому для вас це важливо?
— Це дуже символічний результат. Озеро Молодості – одна з найбільш знакових локацій “Буковеля”. І для нас було важливо, щоб воно відповідало не лише уявленням про красиве місце для відпочинку, а й міжнародним вимогам до якості, безпеки, екологічного менеджменту та інформування відвідувачів.
Отримання "Блакитного прапора" стало підтвердженням того, що курорт може розвивати туристичну інфраструктуру й водночас приділяти увагу довкіллю. Для мене це також історія про те, що сталий розвиток – не обов’язково щось абстрактне. Людина приїжджає на озеро, бачить чистий простір, інформаційні матеріали, організовану територію, правила поведінки – і фактично стикається зі сталим розвитком у повсякденному житті.
— Ще один великий проєкт – перший звіт зі сталого розвитку Bukovel. Чому ви вважаєте його історичним?
— Тому що це був дуже важливий крок для українського туризму. Адже ми презентували перший в історії курорту звіт зі сталого розвитку, і фактично це був перший подібний комплексний нефінансовий звіт такого масштабу в українському туристичному секторі.
Мені принципово не хотілося робити просто красиву презентацію. Звіт – це про цифри, показники, вплив, енергію, воду, відходи, соціальні питання, управління. Тобто про те, що можна виміряти й за що можна нести відповідальність. Коли ти публікуєш звіт, вже не можеш сказати: “Ми десь щось робимо”. Ти маєш показати, що саме зроблено і який результат це дало. І саме тому я вважаю звіт одним із найважливіших досягнень року.
— Green Key – уже другий рік поспіль. Що означає ця сертифікація для курорту?
— Для мене найважливіше слово тут – системність. У 2025 році ми вперше пройшли Green Key. У 2026 році підтвердили цей результат уже другий рік поспіль. Цього року сертифікацію пройшли десять об’єктів, серед них – Beskyd Suites, Radisson Blu Resort, Glacier Premium Apartments, HAY by Edem Family, Tavel, Hvoya, Twins, Mountain Residence, Bukovel Hotel та Shelter Apart Hotel.
Green Key – це не табличка на рецепції. Це велика кількість критеріїв, які стосуються енергії, води, відходів, закупівель, екологічної політики, інформування гостей та роботи персоналу. І для мене важливо, що ця робота не закінчується після отримання сертифіката. Навпаки – після цього починається наступний етап.
— Ви багато говорите про відходи. Що змінилося у 2026 році?
— Ми продовжили розвивати нашу програму "Буковель сортує". Йдеться про окремий збір пластику, скла та паперу, а також про те, щоб відсортовані матеріали справді потрапляли далі на переробку.
Це принципова річ. Мені не подобається ситуація, коли бізнес ставить різнокольорові контейнери, фотографується з ними, а потім усе засипається в одну машину. У нас є договір з підрядником, який забирає відсортовані відходи для подальшого поводження з ними та перероблення.
Також продовжуємо збирати батарейки та акумулятори. Уже зібрано понад 30 кілограмів елементів живлення, які передано організації “Батарейки, здавайтеся” на переробку. Але я чесно скажу: система ще не ідеальна. Нам потрібно збільшувати кількість точок сортування, покращувати культуру персоналу й гостей та краще контролювати весь ланцюг. Сталий розвиток – це постійне вдосконалення.
— А що з енергоефективністю та відновлюваною енергетикою?
— Це один із напрямів, де ми тільки починаємо великий шлях. У 2025 році частка відновлюваної енергії в енергобалансі “Буковеля” становила близько 2,5%. Так, маємо сонячні панелі потужністю 0,6 МВт на даху паркінгу №1 і плануємо надалі збільшувати потужності. Те саме роблять більшість готельєрів. Тож цього року потужність зросла вже до 0.7 МВт.
Та я не хочу створювати ілюзію, що ми стали "зеленим" курортом. Ні. У нас величезне енергоспоживання, велика інфраструктура, сотні тисяч гостей. Тому наше завдання – поступово збільшувати частку чистої енергії, зменшувати споживання та підвищувати енергоефективність будівель і систем.
— Ви також почали приділяти більше уваги інклюзивності. Що вже зроблено?
— Я вважаю, що це один із найважливіших соціальних напрямів. Ми зробили перші системні кроки до більш інклюзивного “Буковеля”.
Для мене особливо цінно, що цим питанням займається не просто людина "для галочки". У нашій команді є Михайло Наливайко – ветеран і людина, яка користується кріслом колісним. Його досвід дозволяє нам дивитися на доступність не теоретично, а з позиції людини, яка щодня стикається з фізичними бар’єрами.
Ми працюємо над безбар’єрністю, доступністю сервісів, інклюзивною комунікацією та ветеранською політикою. І тут я теж не хочу перебільшувати результат. Ми зробили перші кроки, але попереду дуже багато роботи. Інклюзивність – це не один пандус. Це транспорт, готелі, ресторани, санвузли, інформація, цифрові сервіси, ставлення персоналу.
— Як складно впроваджувати сталі практики у великій туристичній компанії?
— Дуже складно. Тому що сталий розвиток – це не один департамент, який може прийти й сказати всім: "Тепер працюємо екологічно".
Це зміна поведінки всієї організації. Наприклад, я можу написати політику сортування. Але якщо працівник не буде її виконувати – політика залишиться документом. Можу запропонувати енергоефективне рішення. Але якщо воно не буде підтримане відповідальними підрозділами – нічого не зміниться. Тому одна з головних задач Офісу сталого розвитку – не робити все самостійно, а змінювати саму культуру організації.
— А чи є у вас внутрішня полеміка навколо сталого розвитку?
— Звичайно. І це нормально. Коли ти починаєш ставити запитання на зразок: скільки ми споживаємо води, куди їдуть відходи, чому використовуємо певні матеріали, як організований транспорт, чи доступний об’єкт для людини з інвалідністю – це викликає дискусію.
Але я не хочу бути людиною, яка просто критикує. Моя позиція інша: якщо бачимо проблему – шукаймо рішення. Саме тому для мене Офіс сталого розвитку – це не "екологічна поліція". Це внутрішній партнер для бізнесу.
— Як ви відповідаєте на критику?
— Критику треба вміти сприймати. Вона навчає і змінює як зовні, так і всередині. Але критика має бути обґрунтованою, інакше це просто емоційні слова. Також я вважаю, що найгірше – робити вигляд, що проблеми не існує, коли є конструктивна критика.
Скажу, як є: сталий розвиток – це баланс між економікою, природою та суспільством.
Ми не можемо просто сказати: "Не розвиваймося". Курорт “Буковель” – це бізнес, який створює робочі місця, туристичний продукт та сплачує чи не найбільше податків в Івано-Франківській області. Проте бізнес не може сказати: "Нам можна все". Між цими двома крайнощами і знаходиться справжній сталий розвиток.
— Чи не боїтеся ви, що всі ваші проєкти перетворяться на greenwashing?
— Greenwashing виникає тоді, коли комунікація випереджає реальні зміни. Якщо ми поставили один контейнер для пластику й написали десять постів про екологію – це greenwashing. Якщо ми опублікували звіт, але не готові показувати цифри – це теж проблема. Тому я за принцип: менше красивих слів – більше конкретних результатів. Звіт, Green Key, "Блакитний прапор", енергетичні показники, облік води, сортування, договори з підрядниками – усе це дозволяє перейти від декларацій до доказів.
— Яким ви бачите результат роботи Офісу сталого розвитку за цей рік?
— Я хочу, щоб після 2026 року сталий розвиток уже неможливо було сприймати як "ініціативу Богдана". Це дуже важливо. Офіс може започаткувати процес, але потім він має стати частиною системи “Буковеля”.
Ми створили стратегію до 2030 року. Маємо звітність. Маємо міжнародні сертифікації. Маємо екологічні та соціальні проєкти. Наступний крок – інституціоналізація. Щоб сталість була в бюджетах, KPI, закупівлях, будівництві, роботі з персоналом, проєктуванні нових об’єктів.
— Що планує Офіс сталого розвитку на 2027 рік?
— Планів дуже багато. По-перше, будемо продовжувати роботу над Green Destinations. Наша стратегічна мета – вийти на рівень відповідності щонайменше 60% критеріїв і рухатися далі.
По-друге, будемо розвивати систему управління відходами та енергоефективність.
По-третє – розширимо роботу з відновлюваною енергетикою.
По-четверте – значно посилимо соціальний блок: безбар’єрність, ветеранів, інклюзивність, умови праці, взаємодію з місцевою громадою.
Окремий напрям – локальна економіка. Мені важливо, щоб розвиток “Буковеля” створював цінність не лише для самого курорту, а й для Поляницької громади та Карпатського регіону.
І, звичайно, наступна звітність має бути ще якіснішою.
— Яким ви хочете побачити “Буковель” у 2030 році?
— Я хочу бачити курорт, який можна буде назвати одним із лідерів сталого туризму Східної Європи. Не тому, що ми так себе назвали. А тому, що це буде підтверджено цифрами. Менше відходів. Менше споживання ресурсів. Більше чистої енергії. Доступне середовище. Сильна локальна економіка. Захищена природа. Відповідальний бізнес. І водночас – нормальний, живий курорт, куди люди приїжджають відпочивати, читати книжки, гуляти, кататися, їсти, слухати музику, проводити час із сім’єю.
Для мене сталий туризм – це не відмова від комфорту. Це симбіоз людини, бізнесу та природи.
— А що особисто для вас означає робота в Офісі сталого розвитку?
— Напевно, це вже більше за роботу. Я понад 10 років працював як журналіст і писав про екологію, соціально-економічні проблеми, бізнес і стартапи. Створив у 2020 році громадську організацію “Екологічна нація”, мета якої – просування екологічного світогляду та популяризація ідей сталого розвитку у суспільстві. Також я автор дитячих книг та пісень про збереження довкілля. У листопаді ж 2024 року я отримав можливість не просто описувати зміни, а створювати їх усередині великої компанії.
І це принципова різниця. Мені цікаво змінювати не лише зовнішню картинку, а й внутрішні процеси. Я хочу, щоб через десять років ми могли озирнутися назад і сказати: ось тут ми поставили перший контейнер, тут зробили перший звіт, тут отримали перший Green Key, тут почали роботу з безбар’єрністю, тут запустили сонячну генерацію – і з цих маленьких кроків виросла зовсім інша культура.
— Якщо одним реченням підсумувати дев’ять місяців 2026 року – що ви скажете?
— Ми довели, що сталий розвиток Bukovel може бути не красивою декларацією, а реальною системою дій – і тепер наше завдання зробити цю систему незворотною. А найважливіше – ми лише починаємо!
Спілкувалася: Олександра Мечева