

Сьогоднішня героїня нашого матеріалу – Олександра Мечева, координаторка з культурних питань, арткураторка та художня редакторка текстів. Понад рік тому Олександра доєдналася до команди Офісу сталого розвитку курорту “Bukovel”.
Люди шукають не просто готель, а емоції та нові враження
— Вітаємо, Олександро! "Буковель" сьогодні – це не лише курорт, а й простір для культури, мистецтва та нових вражень. Як ви бачите культурну місію” Буковеля” і яке місце культура посідає в розвитку курорту вже сьогодні?
— Доброго дня! Кожне починання потребує подальшого розвитку. Причиною будівництва курорту був задум створити територію для зимового відпочинку, тобто активного. І "Буковель" мов магніт привабив любителів катання на лижах – це були справжні втечі з офісних приміщень. Схили заповнили як ті, хто вже мав досвід долання трас, так і абсолютні початківці. Тоді перед нами постало важливе питання: як сформувати культуру безпечного катання, навчити людей правильно оцінювати свої здібності й можливості. Це був тривалий і поступовий процес.
Водночас ми розуміли, що суто спортивний відпочинок має свої межі, тому почали працювати над "відпочинком контрасту". Після шаленого дня на лижах тіло благало про діаметрально протилежні речі – затишок, тепло і повну нерухомість. Проте з першими променями сонця азарт повертався, і новий день знову тішив підкоренням крутих віражів.
Але за завзятими лижниками приїхали й ті, хто просто хотів відпочити, споглядаючи красу гір. Для них пропозиція басейнів, чанів та СПА стала ідеальним доповненням до відпочинку. І це знову ж таки задало новий напрямок – ми показували людям культуру якісного релаксу та турботи про себе.
Наступним кроком стало бажання наповнити цей відпочинок особливим змістом та об’єднати гостей навколо наших традицій. Так ми прийшли до організації масштабних зимових фестивалів. Різдво, Новий рік, Маланка в горах – це ж не просто дати в календарі, а неймовірна атмосфера. Ми хотіли, щоб гості відчували свято на повну: через гучну коляду, вертепи, локальну їжу та сучасні перформанси. Ці фестивалі перетворили "Буковель" на місце, де створюються нові родинні традиції, а зимові свята набувають особливої магії серед засніжених Карпат.
Життя давало підказки безупину: вторгнення РФ на Кримський півострів спонукало прийняти на наших теренах на літній відпочинок дітей, зберегти чудову традицію "Артеку". Так виник табір "Артек-Буковель". А він уже диктував освоєння інших граней культури відпочинку. Дитячий табір приніс із собою зовсім іншу енергію та нові завдання. Ми зрозуміли, що відпочинок для нового покоління – це не просто розваги, а насамперед розвиток, творчість та формування цінностей. Гори стали для дітей величезною живою сценою та водночас безпечним простором для самовираження. Через мистецькі майстер-класи, театральні постановки, вечори біля багаття та знайомство з карпатською культурою ми відкривали в дітях лідерські якості та вчили їх любити свою країну. "Артек-Буковель" перетворився на справжній виховний та культурний осередок, який довів: сучасний український курорт здатний виховувати майбутнє нації.
Отак поступово курорт із гірськолижного переріс у всесезонний, а з ним змінювалися й напрямки мистецьких задумів: від ознайомлення з історичною спадщиною краю до сучасних віянь. Цей шлях ми почали ще задовго до того, як це стало трендом: починаючи з 2008 року, у нас щороку відбувалися Всеукраїнські пленери художників. Тоді ми зрозуміли, що Карпати – це не лише про затишну давнину, а й про актуальне, живе мистецтво. Якщо спочатку ми відкривали гостям традиційну культуру, ремесла та автентику Гуцульщини, то сьогодні "Буковель" став місцем, де сміливо звучать сучасна українська музика, проходять виставки модернових художників та реалізуються креативні артпроєкти. Гори виявилися ідеальним тлом для поєднання нашого коріння з найновішими трендами. Це показує, що українська культура є динамічною, вона розвивається тут і зараз, задаючи тон для всієї країни.
Адже сьогодні люди шукають не просто гарний готель, а емоції та нові враження. Тому культура для "Буковеля" – це основа тієї самої особливої атмосфери, за якою хочеться повертатися знову і знову.
Про камерні формати подій на курорті
— Які культурні проєкти та ініціативи "Буковеля" у 2026 році ви вважаєте найважливішими? Що вдалося реалізувати, чим ви особливо пишаєтеся і які результати вже бачите?
— У 2026 році ми свідомо зробили акцент на класику, впровадивши камерні вечори просто неба.
У музиці – камерні вечори класики просто неба. Ми звернули увагу, що попри популярність великих естрадних концертів, які регулярно відбуваються в готелях курорту, серед наших гостей є багато тих, хто надає перевагу класиці. Тож цього року до проведення музичних вечорів залучили потужний творчий арсенал Івано-Франківської обласної філармонії ім. Іри Маланюк, зокрема неймовірний струнний квартет "Ladies". Коли звуки їхніх інструментів залунали серед карпатських схилів, посилаючи у простір мелодії зарубіжних та українських класиків, ми переконались, що це був правильний крок: чарівний спів скрипок та віолончелі, мов магнітом, притягує гостей курорту і коло слухачів зростає.
У літературі – поетичні читання. Абсолютно новим та знаковим кроком для курорту став початок літературних читань. А ми розпочали цей шлях із творчості справжньої легенди нашої сучасної літератури – Ліни Костенко. Ці читання просто неба збирали людей, які прагнули тиші, сенсів та глибокого українського слова. Слухати таку поезію серед столітніх смерек – це саме ті чисті емоції, які закарбовуються в серці назавжди.
У живописі – Всеукраїнський пленер художників. Наша давня традиція продовжує жити й розвиватися. Цьогоріч ми знову зібрали на курорті талановитих українських митців з усіх куточків країни, які творили свої полотна прямо серед карпатських краєвидів. Особливим цей пленер став тому, що він був присвячений пам’яті Опанаса Заливахи – відомого дисидента та митця-нонконформіста. Оскільки він жив, діяв та творив на теренах Прикарпаття, для нас це справа честі. Результатом цієї великої роботи стала виставка, яка відкрилася в готелі "TAVEL". Гадаю, ми й надалі активно популяризуватимемо його цікаву і варту уваги творчість.
Інвестиції у культуру створюють сенси
— Чому для великого туристичного курорту важливо інвестувати не лише в інфраструктуру, готелі та розваги, а й у мистецтво, літературу, музику та культурні події?
— Інвестиції в культуру перетворюють курорт із місця звичайного відпочинку на простір із глибокими сенсами та унікальною атмосферою. Траси й готелі дають комфорт, але саме мистецтво створює емоційну цінність. Наведу кілька аргументів на підтвердження сказаного мною і перевіреного практикою.
Перше – це створює унікальність. Класні готелі є всюди, а камерна класична музика й поезія серед гір – це неповторний дух місця, який неможливо скопіювати.
Друге – це приваблює якісну аудиторію. Культурні проєкти цікаві інтелектуальним людям, які шукають естетики, спокою та перезавантаження.
По-третє – це долає сезонність. Виставки та літературні читання не залежать від снігу чи погоди, тому гості приїжджають навіть у міжсезоння.
І додатково: це дарує емоції, за якими повертаються. Люди забувають деталі сервісу, але вечір із живою скрипкою чи віршами під зоряним небом Карпат залишаються в серці назавжди.
— Яким був 2026 рік для культурного життя "Буковеля"? Чи змінилася аудиторія, її запити або сприйняття курорту як місця, де можна не лише відпочивати, а й відкривати для себе українську культуру?
— У 2026 році, на 13-му році війни, "Буковель" остаточно трансформувався з розважального курорту на безпечний майданчик для ментального відновлення та тихої інтеграції в українську культуру.
Я б назвала дві основні групи відпочиваючих – люди, які їдуть від обстрілів та бійці з окопів і свідомі благодійники. Бо основний контингент гостей тепер складають люди з прифронтових територій, які шукають тиші, а також військові на короткій реабілітації. Тож замість гучних гулянь виник жорсткий запит на спокій, психологічне перезавантаження та цифровий детокс.
І приємно відзначити, що будь-який культурний захід тепер має чітку патріотичну складову та збори для ЗСУ, зокрема на оздоровлення дітей наших захисників.
Для людей, які виснажені роками війни, "Буковель" став місцем, де українська культура лікує, дарує довгоочікувану тишу та нагадує про коріння, за яке триває боротьба.
— "Буковель" приймає гостей з різних регіонів України та з-за кордону. Як культурні проєкти допомагають знайомити людей з українським мистецтвом, історією та традиціями, зокрема гуцульською спадщиною?
— Вони вже названі. Проте зверну увагу, що на теренах "Буковеля" діє маленький, але надзвичайно затишний осередок під назвою "Гуцул Ленд". Це музей просто неба, який, ввібравши в себе найцікавіше з життя гуцулів, розповідає глибоко й з любов’ю про свій край.
Мистецтво завжди є дотаційним, але ці інвестиції повертаються лояльністю гостей
— Як знайти баланс між комерційною природою туристичного курорту та культурними ініціативами, які мають власну цінність? Чи може культура бути не просто додатковою послугою для туриста, а частиною ідентичності "Буковеля"?
— Баланс полягає в розумінні, що мистецтво є завжди дотаційним, але ці дотації повертаються курорту через його репутацію та лояльність гостей. Чиста культура рідко приносить прямий прибуток, проте вона створює ту саму нематеріальну цінність, без якої комерційний простір залишається просто бездушним набором готелів.
— Яку роль у культурному розвитку курорту відіграють місцеві митці, культурні інституції, громадські організації та партнери? Чи вдалося у 2026 році започаткувати співпраці, які мають потенціал для довгострокового розвитку?
— Місцеві митці, народні майстри та інституції – це творче серце нашого краю, без якого "Буковель" не мав би свого обличчя. Великий бізнес лише дає масштабний майданчик для тих, хто є носієм справжньої гуцульської душі. Для нас це фундамент, на якому тримається вся ідентичність курорту.